07 травня
Завдання на сьогодні:
Українська мова
Напиши контрольний аудіодиктант . Одразу надішли для перевірки у Viber!
Пиши уважно, старанно.На новій сторінці свого зошита запиши:
Сьоме травня
Диктант
Весна йде
Літературне
читання
Тема.Твори зарубіжних письменників. Микола Носов
«Метро»
За цим посиланням ти можеш прочитати
онлайн не менш
цікаві і
захоплюючі твори письменника:
Прочитай оповідання М. Носова.
Поділись з другом, батьками враженнями
від прочитаного.
Намалюй ілюстрацію до твору, який тобі найбільше сподобався.(за бажанням)
Метро
Переклад з російської
І. Сподаренко
Ми
з мамою і Володею гостювали у тітки Олі в Москві. Першого ж дня мама й тітка
пішли до крамниці, а нас із Володею залишили вдома. Дали нам старий альбом із
фотографіями, щоб ми розглядали. Ну, ми розглядали, розглядали, поки нам це не
набридло.
Володя сказав:
— Ми так і Москви не побачимо, якщо будемо цілий день
дома сидіти!
Почали у вікно дивитись. Напроти — станція метро.
Я кажу:
— Ходімо на метро покатаємось.
Прийшли ми на станцію, взяли квитки і поїхали під землею.
Спершу здалося страшно, а потім нічого, цікаво. Проїхали дві зупинки, вилізли.
«Оглянемо, — думаємо, — станцію — і назад».
Почали оглядати станцію, а там сходи рухаються. Люди ними
вгору і вниз їдуть.
Стали і ми кататися: вгору і вниз, вгору і вниз... Ходити
зовсім не треба, сходи самі возять.
Накатались по сходах, сіли на поїзд і поїхали назад.
Злізли через дві зупинки, дивимось — не наша станція!
— Напевне, ми не в той бік поїхали, — каже Володя.
Сіли ми на інший поїзд, поїхали назад. Приїжджаємо —
знову не наша станція! Тут ми злякалися.
— Треба запитати кого-небудь, — каже Володя.
— А як же ти запитаєш? Ти знаєш, на якій станції ми
сідали?
— Ні. А ти?
— Я теж не знаю.
— Давай їздити по всіх станціях, може, відшукаємо якось,
— каже Володя.
Почали ми їздити по станціях. їздили, їздили, навіть
голова обертом пішла, Володя запхикав:
— Ходімо звідси!
— Куди ж ми підемо?
— Байдуже куди! Я нагору хочу.
— А що тобі нагорі робити?
— Не хочу під землею!
І завів ревти.
— Не треба, — кажу, — плакати. До міліції заберуть.
— Хай забирають! Е-е-е!..
— Ну, ходімо, ходімо, — кажу. — Не реви тільки. Он
міліціонер уже дивиться на нас!
Схопив його за руку — і хутчіше на сходи. Поїхали вгору.
«Куди ж нас вивезе? — думаю. — Що тепер з нами буде?»
Раптом дивимось — назустріч нам мама з тіткою Олею по
інших сходах їдуть. Я як закричу:
— Мамо!
Вони побачили нас і кричать:
— Що ви тут робите?
А ми кричимо:
— Ми ніяк вибратися звідси не можемо!
Більше нічого крикнути не встигли: сходи нас угору
потягли, а їх униз. Приїхали ми нагору — і хутчіше іншими сходами униз, за ними
навздогін. Раптом дивимось — а вони знову назустріч їдуть! Побачили нас і
кричать:
— Куди ж ви? Чому нас не зачекали?
— А ми за вами поїхали!
Приїжджаємо вниз. Я кажу Володі:
— Почекаємо. Вони зараз до нас приїдуть.
Чекали ми, чекали, а їх усе нема й нема.
— Напевне, вони нас чекають, — каже Володя. — Поїдемо.
Тільки поїхали, а вони знову назустріч.
— Ми вас чекали, чекали!.. — кричать.
А навколо всі сміються.
Приїхали ми нагору — і знову мерщій униз. Зловили нарешті
їх.
Мама почала лаяти нас за те, що пішли не спитавшись, а ми
розповідали, як загубили станцію.
Тітка каже:
— Не розумію, як це ви загубили станцію! Я тут щодня їжджу,
а ще жодного разу станції не загубила. Ну, поїдьмо додому.
Сіли ми на поїзд. Поїхали.
— Ех ви, пошехонці! — каже тітка. — Шукали рукавиці, а
вони за поясом. Між трьох сосон заблукали. Загубили станцію!
І отак цілу дорогу сміялася з нас.
Приїжджаємо на станцію, тітка подивилася навколо і каже:
— Тьху! Зовсім ви мене заплутали! Нам на Арбат треба, а
ми на Курський вокзал приїхали. Не в той бік сіли.
Пересіли ми на інший поїзд і поїхали назад. І тітка
більше вже не сміялася з нас. І пошехонцями не називала.
Математика
Тема. Повторення
вивченого.
1. Виконай завдання
з картки.
2.
Надішли для
перевірки у Viber!
Комментариев нет:
Отправить комментарий